Экс-глава ГИЯР Григорий Плачков: с такими объектами как АЭС военным лучше не играть
Колишній очільник Державної інспекції ядерного регулювання Григорій Плачков в інтерв’ю УНІАН розповів, чи справді військова техніка могла спровокувати збільшення радіаційного фону на Київщині, де перевіряти інформацію щодо АЕС, щоб не стати жертвою інформаційної війни та чому військовим краще не гратися з ядерними електростанціями.
Після того, як 24 лютого прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що російські війська захопили Чорнобильську АЕС, українці стривожились ще більше, ніж від інформації про російське вторгнення – 35-річчя трагедії на ЧАЕС було лише торік. Ще більшу тривогу викликало вранішнє повідомлення 25 лютого від Державної інспекції ядерного регулювання України: «Три автоматизованої системи радіаційного контролю зони відчуження, які доступні в режимі онлайн, свідчать про перевищення контрольних рівнів потужності дози гамма-випромінювання на значній частині пунктів спостережень. Внаслідок окупації та бойових дій встановити причини зміни показників радіаційного фону у зоні відчуження наразі неможливо». Пізніше в ДІЯР уточнили, що такі коливання показників датчиків фахівці Екоцентру пов’язують з порушенням верхнього шару ґрунту внаслідок руху великої кількості важкої військової техніки через зону відчуження та підняттям у повітря забрудненого радіоактивного пилу.
Щоб ворог не міг використати тривогу українців з приводу ситуації на ЧАЕС, УНІАН розпитав колишнього очільника Державної інспекції ядерного регулювання Григорія Плачкова, чи справді військова техніка могла спровокувати збільшення радіаційного фону, де саме варто дивитись новини щодо його змін на ЧАЕС, а також хто відповідає за інформацію стосовно інших українських ядерних електростанцій, в умовах ймовірних погроз на їх адресу з боку загарбників.
Наразі на Чорнобильській атомній електростанції енергоблоки не працюють, каже Плачков / фото Григорій Плачков в Facebook
Інформація ДІЯР щодо зафіксованого перевищення контрольних рівнів потужності дози гамма-випромінювання у зоні відчуження викликала неабияке занепокоєння українців. Особливо, зважаючи, що вчора українська влада офіційно підтвердила захоплення ЧАЕС російськими військовими, а країна-агресор веде з нами війну ще й на інформаційному полі, розганяючи фейки та страхи. Наскільки усе це є приводом для хвилювання?
Наразі на Чорнобильській атомній електростанції енергоблоки не працюють. Наскільки мені відомо, перший, другий і третій знімаються з експлуатації, а над четвертим, аварійним, вже насунутий безпечний конфайнмент. Проте там – багато сховищ, в тому числі з відпрацьованим ядерним паливом.
Хочу наголосити, що це паливо тільки Чорнобильської зони. Адже ЦХОЯТ (Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива — автономна ядерна установка, призначена для тривалого зберігання ВЯП з діючих енергоблоків українських АЕС, — УНІАН) ще не здали, тому палива з інших електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської – там немає. У Запорізькій — своє пристанційне сховище.
Перевіряти новини щодо радіаційного фону варто на сайтах та офіційних сторінках органів управління ЧАЕС. Нагадаю, Державне спецпідприємство ЧАЕС підпорядковується Міністерству охорони навколишнього середовища та Держагентству з Управління зоною відчуження. Регулюючим органом є Державна інспекція ядерного регулювання. Вона відповідає за фізичний захист об’єктів ядерної інфраструктури в Україні.
Заручники на ЧАЕС – ліцензований персонал, вони не можуть лишити станцію напризволяще / фото wikipedia.org
Тобто, якщо людина бачить в якомусь сусідському чаті або анонімному телеграм-каналі новину про те, що ворог погрожує обстріляти, наприклад, Запорізьку АЕС, то варто йти на сайти вищеназваних державних органів і там перевіряти?
Ні, щодо чинних АЕС варто слідкувати за інформацією від Кабінету міністрів. Зокрема, щодо питань ядерної та радіаційної безпеки — Міністерства енергетики. Чорнобильська АЕС, як я вже сказав, не працююча і підпорядковується Мінохоронсередовища. Помічним буде моніторити й сайт та офіційну сторінку ДІЯР та Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки. Останній працює як орган технічної підтримки для ДІЯР.
Ок. ДІЯР спочатку дали інформацію, що внаслідок окупації та бойових дій встановити причини зміни показників радіаційного фону у зоні відчуження неможливо, потім уточнили, що коливання показників можуть бути пов’язані з порушенням верхнього шару ґрунту через велику кількість військової техніки. Чи справді колони військових вантажівок та танків можуть бути причиною стрибка показників?
Скажу так: фон там завжди був трохи вищий від норми. Але стосовно пояснення Держінспеції, таке цілком може бути. Проте, як я читав, показники радіаційного фону не перевищують наших санітарних норм.
Але це поки що. Хочу наголосити, що з такими об’єктами краще не гратися. Тож військовим варто гарно подумати перед тим, як виконувати такі політичні накази.
Показники радіаційного фону в зоні не перевищують наших санітарних норм / фото wikipedia.org
Як відомо, на ЧАЕС в заручниках залишились співробітники станції…
Вони – заручники своєї обізнаності та вихованості. Так, вони залишаються там, адже знають, що роблять. Це – ліцензований персонал, який довго готується і навчається для таких робіт, і вони рятують нас усіх.
У сенсі, що не лишають станцію напризволяще?
Вони цього зробити не можуть. Адже, якщо будуть будь-які «питання» на АЕС, то дістанеться усім – і Росії, і Білорусі, і будь-кому, куди подує вітер. В історії таких прикладів достатньо. Це і аварія на атомній станції Три-Майл-Айленд у 1979 році (тоді радіація не вийшла за межі працюючого блоку), і Чорнобиль у 1986 році, і Фукусіма 2011 року. Проблем може бути дуже багато. І треба бути з АЕС дуже-дуже обережними. Це варто розуміти усім.
Тетяна Урбанська
